ВПЛИВ СИСТЕМ ПЛОЩОВОГО РОЗМІЩЕННЯ ВИДОБУВНИХ І НАГНІТАЛЬНИХ СВЕРДЛОВИН ПРИ НАГНІТАННІ АЗОТУ У ВИСНАЖЕНИЙ ГАЗОВИЙ ПОКЛАД НА КОЕФІЦІЄНТ ГАЗОВИЛУЧЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.31471/1993-9973-2019-1(70)-33-40Ключові слова:
поклад, свердловина, газ, азот, розміщення, видобування, витіснення, газовилучення, тривалість процесу.Анотація
Проаналізовано результати експериментальних і теоретичних досліджень з витіснення залишкового природного газу з виснажених газових покладів невуглеводневими газами, обґрунтовано застосування як витіснювального агента азоту. Наведено результати комп’ютерних досліджень площового нагнітання азоту у гіпотетичний виснажений газовий поклад при 4-и, 5-и, 7-и і 9-и точкових систем розміщення свердловин на площі газоносності і відстані від центральної нагнітальної свердловини до периферійних видобувних свердловин 500, 750, 1000 і 1250 м.
Встановлено значний вплив системи розміщення свердловин на площі і відстані між нагнітальною і видобувними свердловинами на коефіцієнт газовилучення за залишковим газом і тривалість періоду дорозробки покладу до моменту прориву азоту у видобувні свердловини і вмісту азоту у пластовій продукції 5 % об. Отримано широкий діапазон зміни їх значень (для коефіцієнта газовилучення на момент прориву азоту у видобувні свердловини – від 6,92 до 56,44 % для тривалості періоду дорозробки покладу – від 4 до 49 місяців), що відкриває можливості для оптимізації системи розміщення видобувних і нагнітальних свердловин на площі газоносності з врахуванням технологічних і техніко-економічних показників дорозробки покладу. Отримані результати рекомендується враховувати при проектуванні площового нагнітання азоту для умов реальних виснажених газових покладів.
Завантаження
Посилання
Kondrat R. M. Pidvyshchennia efektyvnosti dorozrobky vysnazhenykh rodovyshch pryrodnykh haziv / R. M. Kondrat,
O. R. Kondrat // Naftohazova haluz Ukrainy. – 2017. – No3. – рр. 11-15.
A. Al-Hasami, S.R. Ren, and B. Tohidi, “CO2 Injection for Enhanced Gas Recovery and Geo-Storage: Reservoir Simulation and Econo-mics”, SPE 94129, Inst. of Petroleum Engineering, Heriot Watt U, 13-16 June, Madrid, 2005.
S.S.K. SIM, A.T. TURTA, A.K. SINGHAL, B.F. HAWKINS Alberta Research Council, “Enhanced Gas Recovery: Factors
Affecting Gas-Gas Displacement Efficiency”,
PAPER 2008-145.
A.T. TURTA, S.S.K. SIM, A.K. SINGHAL, B.F. HAWKINS Alberta Research Council, “Basic Investigations on Enhanced Gas Recovery by Gas-Gas Displacement”, PAPER 2007-124.
M.M. Rafiee, TU Bergakademie Freiberg (TUBAF); M. Ramazanian, “Simulation Study of Enhanced Gas Recovery Process Using a Compositional and a Black Oil Simulator”, National
Iranian Oil Co (NIOC), SPE 144951, 19-21, July, Kuala Lumpur, Malaysia, 2011.
R.M. Kondrat, L.I. Khaidarova. Doslidzhennia vplyvu tysku pochatku nahnitannia azotu u vysnazhene hazove rodovyshche na kharakterystyky protsesu vyluchennia zalyshkovoho pryrodnoho hazu // Rozvidka ta rozrobka naftovykh i hazovykh rodovyshch. – 2016. – No 2(59). – рр. 51-57.
R.M. Kondrat, L.I. Khaidarova. Enhanced gas recovery from depleted gas fields with residual natural gas displacement by nitrogen // Naukovyi visnyk NHU. – 2017. – No 5. – рр. 23-28.
R.M. Kondrat, L.I. Khaidarova. Vplyv rozmishchennia vydobuvnykh sverdlovyn na koefitsiient hazovyluchennia pry peryferiinomu nahnitanni azotu u vysnazhenyi hazovyi poklad kruhovoi formy // Rozvidka ta rozrobka naftovykh i hazovykh rodovyshch. – 2017. – No 4(65). – рр. 34-39.
Masket M. Fyzycheskye osnovы tekhnolohyy dobыchy nefty. — Moskva-Yzhevsk: Ynstytut kompiuternыkh yssledovanyi, 2004. – 606 р.
.png)
