Проблематика запобігання виробничому травматизму працівників нафтогазової галузі

Анотація

Створення безпечних умов праці є головним завданням держави у реалізації конституційного права громадян. Завданням державної політики у сфері охорони праці є зниження рівня травматизму та професійної захворюваності на виробництві. Безпека праці – це один з базових принципів діяльності підприємств нафтогазової галузі. Особлива увага звертається на  безперервне підвищення стандартів охорони здоров’я і безпеки праці. При цьому зменшуються ризики аварій та можливі негативні наслідки для довкілля. Зараз у центрі уваги організації не просто безпека праці, а більш широке її трактування, яке представлене у трьох її наступних аспектах: безпека, здоров'я, та психосоціальна складова добробуту працівників. Метою даної роботи  є аналіз причин травматизму на виробництві для формування стійкої культури безпеки та здоров’я працівників. Для досягнення поставленої мети потрібно  вирішити такі задачі: проаналізувати  причини нещасних випадків та виробничого травматизму на підприємствах нафтогазового комплексу; сформувати стійку культуру безпеки та здоров’я працівників. Проведено детальний аналіз нещасних випадків, що сталися на підприємствах нафтогазової галузі  протягом  2014 – 2019 років.  Проаналізовано зміну коефіцієнта частоти травматизму. Наведено аналіз причин виробничого травматизму. Спостерігається тенденція до збільшення нещасних випадків, пов’язаних з організаційними причинами. Психофізіологічні причини також впливають на значну кількість нещасних випадків. Аналіз причин подій допоможе правильно розподіляти ресурси організації для досягнення бажаних результатів у сфері охорони праці. Наведена методика оцінювання рівня безпеки робочого місця з використанням психофізичного закону Стівенса для прогнозування ймовірностей нанесення шкоди здоров’ю працівників нафтогазової галузі у процесі трудової діяльності. Створено комплексний підхід, що поєднує аналіз, оцінку та управління ризиками на моделі безперервного покращення процесів (цикл Демінга), імплементація якого має призвести до нульового рівня смертності, нульової втрати часу від нещасних випадків, нульового травматизму, нульової шкоди природі. Встановлення цілей, які треба досягти у сфері безпеки, передбачає формування стратегічної програми визначення основних практичних кроків. Програмний підхід дає можливість покроково контролювати та направляти дії усіх зацікавлених осіб щодо формування стійкої культури безпеки та здоров'я працівників на роботі.