@article{Бойко_Міщук_2019, title={ПРОГНОЗУВАННЯ ПОТОЧНИХ І НАКОПИЧЕНИХ ВИДОБУТКІВ ВУГЛЕВОДНІВ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ІМОВІРНІСНО-СТАТИСТИЧНИХ МОДЕЛЕЙ}, url={https://rrngr.nung.edu.ua/index.php/rrngr/article/view/716}, DOI={10.31471/1993-9973-2019-2(71)-55-70}, abstractNote={<p><em>З плином часу будь-яка свердловина, як би ефективно її не експлуатували і раціонально не використовували пластову енергію, припиняє фонтанувати, відтак, виникає необхідність переходити на механізовані способи експлуатації і в обох випадках прогнозувати зміну параметрів роботи свердловини, а саме зміну дебіту.</em></p> <p><em>Сьогодні для прогнозування дебіту використовують, в основному, логарифмічну залежність, яка не завжди точно може описати характер зміни кількості видобутої нафти.</em></p> <p><em>У практиці проектування розробки “нових” нафтових і газових родовищ чільне місце зайняли чисельні методи на основі комп’ютерних геолого-промислових моделей. Ці методи забезпечують отримання прийнятних (на сьогоднішній день) і найбільш достовірних технологічних показників розробки вуглеводневого покладу, але за умови наявності повної та із задовільною точністю інформації, що уможливлює побудову вірогідної оцифрованої геологічної моделі цього покладу. Таку модель слід поступово уточнювати на момент складання наступного проектного документу. </em></p> <p><em>По “старих” розроблювальних родовищах у свій час не було отримано багато інформації із задовільною точністю, та й не було потреби у визначенні ряду параметрів для аналітичного проектування, а тому побудувати сучасну геологічну модель для них практично неможливо й економічно збитково, тобто вдається тільки наближено встановити реальну картину виробленості запасів нафти й оцінити перспективні показники розробки покладу.</em></p> <p><em>Але, в обох випадках, як по “нових”, так і по “старих” родовищах виникає потреба у довивченні покладів на завершальній стадії розробки та оцінці характеру поведінки їх у майбутньому.</em></p> <p><em>Звідси випливає важливість питання прогнозування дебітів свердловин і в цілому показників розробки покладів на пізній стадії як по “нових”, так і по “старих” родовищах за фактичними статистичними даними розробки родовищ, а вивчивши історію (ретроспективу), можна без великих витрат часу і праці сформулювати висновки про подальший розвиток основних технологічних показників розробки (перспективу). При цьому автоматично враховуються особливості реалізованої на даному об’єкті системи та технології розробки.</em></p>}, number={2(71)}, journal={Prospecting and Development of Oil and Gas Fields}, author={Бойко, В. С. and Міщук, Б. М.}, year={2019}, month={Чер}, pages={55–70} }