https://rrngr.nung.edu.ua/index.php/rrngr/issue/feed Prospecting and Development of Oil and Gas Fields 2021-10-22T14:07:55+03:00 O. R. Kondrat kondrat@nung.edu.ua Open Journal Systems <p>Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ охоплює різні розділи нафтогазової справи, в тому числі:</p> <ul> <li class="show"> <p>актуальні питання нафтогазової галузі</p> </li> <li class="show"> <p>техніка і технології</p> </li> <li class="show"> <p>дослідження та методи аналізу</p> </li> <li class="show"> <p>наука - виробництву</p> </li> <li class="show"> <p>виробничий досвід</p> </li> <li class="show"> <p>сертифікація, стандартизація, якість</p> </li> <li class="show"> <p>історія нафтогазової науки і техніки</p> </li> </ul> <p>Журнал “Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ” публікує оглядові та</p> <p>дослідницькі роботи, присвячені цій тематиці (але не обмежені лише нею).</p> https://rrngr.nung.edu.ua/index.php/rrngr/article/view/832 Вплив глибини введення газліфтного газу в насосно-компресорні труби і його витрати на дебіт обводненої газової свердловини 2021-09-15T12:09:31+03:00 Р. М. Кондрат rengr@nung.edu.ua О. Р. Кондрат kondrat@nung.edu.ua Л. І. Хайдарова lilya.matiishun@gmail.com <p><em><u>Охарактеризовано особливості розробки газових покладів за водонапірного режиму та обводнення свердловин. Розглянута послідовність застосування різних методів експлуатації&nbsp; обводнених газових свердловин залежно від ступеня виснаження газового покладу і водного фактора. Обґрунтовано доцільність та умови застосування газліфтного способу експлуатації обводнених газових свердловин. З використанням запропонованої авторами розрахункової методики виконано для умов модельної обводненої газової свердловини дослідження впливу на дебіт газу, що припливає із пласта, і вибійний тиск витрати газліфтного газу і глибини введення його в НКТ. Встановлено, що із збільшенням витрати газліфтного газу вибійний тиск спочатку зменшується і досягає мінімуму і надалі зростає, а дебіт газу, навпаки, спочатку зростає, досягаючи максимуму, після чого зменшується. Із збільшенням глибини введення газліфтного газу в НКТ зменшується вибійний тиск, зростає дебіт газу і збільшується різниця між максимальним і мінімальним значеннями витрати газліфтного газу, в межах яких обводена газова свердловина може експлуатуватися газліфтним способом. За результатами статистичної обробки розрахункових даних встановлено, що найбільша зміна дебіта газу і вибійного тиску відбувається до значень відношення глибини введення газліфтного газу в НКТ і довжини НКТ, рівних 0,50-0,55.</u></em></p> 2021-10-22T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 Prospecting and Development of Oil and Gas Fields https://rrngr.nung.edu.ua/index.php/rrngr/article/view/825 Методика визначення технологічних параметрів удосконаленої струминної свердловинної установки 2021-06-14T09:04:49+03:00 Я. Я. Якимечко jarykjj33@gmail.com Л. Б. Мороз yaroslav.yakymechko@nung.edu.ua С. О. Овецький yaroslav.yakymechko@nung.edu.ua Я. М. Фем’як yaroslav.yakymechko@nung.edu.ua <p><em>Розглядається використання конструкції струминного насос</em><em>a</em><em> з розділеними робочими потоками для видобування високов’язкої нафти. Автори удосконал</em><em>или</em><em> конструкцію струминної свердловинної установки з розділеними робочими потоками, у якій робоча рідина, рухаючись по міжтрубному простором і досягнувши корпус</em><em>a</em><em> насос</em><em>a</em><em>, розділяється на два потоки. Частина робочої суміші – 40% ( залежності від перерізу сопла камери закручування) потрапляє до камери закручування гідродинамічного кавітатора, при проходженні робочої рідини з неї виділяються бульбашки газу. Ці бульбашки лускають під дією зовнішнього тиску на виході з камери при проходженні рідини через ступінчатий дифузор. Друга частина робочої суміші – 60% (в залежності від перерізу сопла струминного апарату) потрапляє на сопло насоса, звідки, витікаючи з великою швидкістю, утворює зону зниженого тиску, внаслідок чого суміш і нафта із підпакерного простору надходить в камеру змішування дифузора пристрою. Враховуючи те, що із застосуванням струминних апаратів можна досягти при певних умовах ефекту фонтанування, нами розглянуто умови, які можуть забезпечити цей ефект. При цьому можуть мати місце два випадки: 1) відбір рідини з свердловин обмежений; 2) відбір рідини з свердловин необмежений. Наводяться вихідні дані, технологічні параметри та послідовність їх визначення для варіанту, коли в якості робочої рідини використовується легка нафта, а робочий тиск надземної силової установки не задається. Визначення технологічних параметрів роботи свердловинної установки є рішенням прямої задачі, а далі – зворотної. Запропоновано удосконалену методику розрахунку технологічних параметрів струминної свердловинної установки з розділеними робочими потоками, конструкція якої немає аналогів в Україні. Дана методика була апробована під час промислових випробувань дослідного зразка комплекту обладнання для видобування високов’язких нафт. Спосіб роботи насосно-ежекторної свердловинної струминної установки з гідродинамічним пульсатором для видобування високов‛язких нафт захищений патентом України. </em></p> 2021-10-22T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 Prospecting and Development of Oil and Gas Fields https://rrngr.nung.edu.ua/index.php/rrngr/article/view/830 Літогенетичні передумови формування резервуарів і порід-колекторів у середньодевонських відкладах Східносаратського родовища (Переддобрудзький прогин) 2021-09-07T13:54:41+03:00 В. П. Гнідець vgnidets53@gmail.com К. Г. Григорчук kosagri@ukr.net М. І. Павлюк pavlyuk.myroslav@gmail.com Л. Б. Кошіль koshillesia@gmail.com М. Б. Яковенко myroslavakoshil@ukr.net <p><em>В работе рассмотрены литологические особенности отложений среднего девона Восточносаратской структуры Переддобруджского прогиба в аспекте их влияния на формирование пород-коллекторов и резервуаров углеводородов. В разрезе выделено 9 литоциклов регрессивной природы (</em><em>е-1 – е-5; g-1 – g-4</em><em>), которые характеризуются двучленным строением. Каждый литоцикл представляет собой отдельный продуктивный горизонт. Нижние части последних составлены поровыми и трещинными породами-коллекторами (известняки, доломиты, алевролиты, песчаники), а верхние - флюидоупорными пачками (мергели, ангидриты). Особенности обстановок циклического осадонакопления вызвали пространственно-возрастную изменчивость локализации и морфологии ловушек, характер распространения пород-коллекторов различного типа, а постседиментационные процессы обусловили пространственную неоднородность петрофизических свойств пород, что повлекло различные перспективы отдельных участков Восточносаратского месторождения. Сводовые ловушки продуктивных горизонтов ейфельских отложений тяготеют к участку скв. 2, а живетских - скв. 1. При этом в первом случае наиболее перспективными являются горизонты е-2 и е-3, во втором -g-2 - g-4. Часто мощные пачки более качественных пород-коллекторов развиты за пределами свода, что повлекло за собой формирование ловушек литологического типа в горизонтах е-1 и е-2. Показано, что сложная структура (наличие слоев карбонатных и терригенных пород) флюидоупорных мергельно-сульфатных пачек может вызвать рассеивание углеводородов и тем снижать перспективы отдельных горизонтов, в частности е-2 и е-3. Установлена неоднородность строения продуктивных горизонтов, выклинивания отдельных пачек как поровых, так и трещинных коллекторов, пространственная неравномерность развития процессов ангидритизации и доломитизации известняков дают основания предполагать возможность формирования отдельных залежей с разной гипсометрией водо- нефтяных контактов.</em></p> <p>Ключевые слова: углеводороды; литологические особенности; литоциклы; породы-коллекторы; отложения среднего девона; Преддобруджский прогиб.</p> 2021-10-22T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 Prospecting and Development of Oil and Gas Fields https://rrngr.nung.edu.ua/index.php/rrngr/article/view/826 Методичні підходи до оцінки напружено-деформованого стану трубопроводів у випадках їх несиметричного навантаження на ділянках надземних переходів 2021-06-14T09:08:40+03:00 О. Ю. Коробков olehkorobkov@gmail.com Є. Й. Ріпецький roman20160616@gmail.com Р. Й. Ріпецький roman20160616@gmail.com <p>Узагальнено результати геодезичних обстежень ряду ділянок надземних переходів трубопроводів різного призначення при дослідженні напружено-деформованого стану (НДС). Показано, що для трубопроводів є характерним процес несемирічного навантаження, який проявляється у зміщенні максимальної стріли прогину відносно середини прольоту. Запропоновано методичні підходи що до оцінки НДС трубопроводів у випадках його несиметричного навантаження на ділянках надземних переходів. Розглянуто можливість використовувати величину мінімального радіуса кривизни трубопроводу в якості критерія оцінки НДС. <br>У першому наближенні зігнуту вісь трубопроводу апроксимовано дугою кола і на основі геометричної подібності отримано розрахункову формулу радіусу кривизни. Формулу поширено на всі випадки несиметричного навантаження шляхом введення безрозмірної функції (k) в залежності від коефіцієнта несиметричності k. Дану функцію (k) було отримано з використанням теорії зігнутої осі балки, яка навантажена зосередженою силою P. <br>Проаналізовано, що при симетричному навантажені існуючі підходи до апроксимації осі трубопроводу дугою кола дають занижені результати в оцінці НДС на 34%, а при несиметричному навантажені ця розбіжність збільшується до 46%. Підтверджено узгодженість теоретичних результатів мінімального радіуса кривизни з експериментальними даними.<br>Запропонована методика орієнтована на практичне застосування опрацювання даних геодезичних вимірів, так як включає параметри, які доступні для контролю НДС геодезичними приладами.</p> <p>&nbsp;</p> 2021-10-22T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 Prospecting and Development of Oil and Gas Fields https://rrngr.nung.edu.ua/index.php/rrngr/article/view/829 Обгрунтування методу моделювання циркуляційних потоків при обертанні наддолотного струминного насоса 2021-09-21T11:57:56+03:00 Д. О. Паневник den.panevnik@gmail.com <p><em>Вибрано схему теоретичного аналізу впливу обертового руху на робочий процес наддолотного струминного насоса, визначено методи її реалізації та границі використання. На основі теорії потенціальних потоків з використанням елементарних гідродинамічних функцій комплексної змінної розроблено основи побудови аналітичних моделей робочого процесу наддолотного струминного насоса для умов його обертання в свердловині. Складові змішаного потоку моделюємо у вигляді функцій вихоровитоку та паралельно-струминної течії. Накладання окремих гідродинамічних функцій комплексної змінної дозволило поєднати часткові розв’язки диференціальних рівнянь руху елементарних течій та виявити структуру функцій змішаного потоку. Рівняння руху змішаного потоку представлено у вигляді комплексного потенціалу, складові якого відповідають рівнянням Лапласа та умовам Коші-Рімана і визначають кінематику безвихорової течії. Показана можливість використання теорії функції комплексної змінної для моделювання профілів швидкостей та визначення границь розмежування змішуваних потоків при обертанні наддолотного струминного насоса в свердловині. Визначений перелік гідродинамічних параметрів, які необхідно враховувати при моделюванні робочого процесу ежекційної системи, та встановлено структуру вихідних рівнянь, що характеризують кінематичну картину поля швидкостей в камері змішування струминного насоса. Сформульовано граничні умови для визначення комплексного потенціалу змішуваних потоків та границь використання запропонованого методу моделювання циркуляційних потоків. Встановлено клас гідродинамічних задач, до якого може бути віднесена задача пошуку комплексного потенціалу змішуваних потоків в камері змішування струминного насоса при його обертанні в свердловині.</em></p> 2021-10-22T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 Prospecting and Development of Oil and Gas Fields https://rrngr.nung.edu.ua/index.php/rrngr/article/view/833 Експериментальні дослідження умов передачі соленосними породами гірського тиску на обсадну колону 2021-09-15T11:55:02+03:00 І. М. Ковбасюк kimbur67@gmail.com І. І. Чудик chudoman@ukr.net О. Б. Марцинків marsoleg@ukr.net М. В. Сенюшкович mykolasen56@gmail.com <p><em>Проведено аналіз промислових даних з пошкодження обсадних колон на </em><em>родовищах Бориславського та Долинського нафтопромислових регіонів. Встановлено, що найсуттєвішими негативними чинниками, які впливають на збереження цілісності обсадних колон, є наявність у геологічному розрізі свердловин інтервалів залягання соленосних порід та неврахування можливої дії гірського тиску під час проєктування обсадних колон у зазначених відкладах. У соленосних гірських породах за певних умов на колону може передаватися гірський тиск. Для вивчення термобаричних умов передачі зовнішнього тиску обсадній колоні від соленосної породи було проведено експериментальні дослідження з керновим матеріалом порід воротищенської світи, відібраного на різних глибинах Орів-Уличнянського родовища. З цією метою було виготовлено спеціальну лабораторну установку, яка дозволяє досліджувати напружений стан і плинність гірських порід під дією пластової температури і гірського тиску. Оскільки прямий замір радіального тиску, який передавався на трубку, та температури всередині камери під час проведення експериментів ускладнений, було проведено тарування установки за тиском і температурою. Це дозволило визначати температуру всередині камери за величиною напруги, що подавалась на нагрівальний елемент, а величину радіального тиску, що передавався на трубку, – за величиною тиску всередині трубки. За результатами експериментальних досліджень отримано залежності коефіцієнта бокового розпору соленосних порід від температури при різних величинах нормальних напружень. Встановлено, що з підвищенням температури від 70°С і вище величина бокового зовнішнього тиску на трубку наближається до вертикальної складової тиску. Відповідно до результатами дослідження показано доцільність врахування термобаричних умов залягання техногенних відкладів при розрахунку обсадних колон на зовнішній надлишковий тиск.</em></p> 2021-10-22T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 Prospecting and Development of Oil and Gas Fields https://rrngr.nung.edu.ua/index.php/rrngr/article/view/834 Улучшение реологических свойств геополимеров щелочной активации с применением технологических жидкостей на безводной основе 2021-09-26T19:53:19+03:00 A. A. Алієв aliyev.azizaga@gmail.com <p>Геополимерные системы вполне успешно применяются в таких операциях как промышленное и гражданское строительство, изготовление огнестойкого бетона, изоляция и захоронения радиоактивных отходов и т.д. Не исключением явилась и нефтегазовая отрасль. Они являются одними из наиболее перспективных альтернатив портландцементу при тампонажных работах и позволяют достичь достаточно высоких показателей прочности конструкции скважин, устойчивости к коррозийному воздействию, а в некоторых составах эти показатели существенно превосходят показатели портландцемента.&nbsp; В последние годы было проведено значительное количество исследований, направленных на разработку геополимерных составов&nbsp; для цементирования нефтяных и газовых скважин&nbsp; показавших, что данные системы обладают сопоставимыми с портландцементом прочностными характеристиками, низкой проницаемостью, устойчивостью к воздействию бурового раствора и пластовых условий, способностью способность к самовосстановлению. Однако, несмотря на все преимущества применения данных систем, наиболее существенным их недостатком является плохая регулируемость реологических свойств. Геополимеров (ГП) с низким содержанием зольной пыли не обеспечивают должных реологических характеристик для применения в операциях крепления и изоляции. Низкие значения прокачиваемости растворов все еще являются серьезным препятствием для широкого практического внедрения. Применение геополимерных растворов при правильном подборе композиционного состава способных продемонстрировать значительные улучшения прочностных и реологических показателей в результате смешения с безводными буровыми растворами является весьма многообещающим решением данной задачи. В работе представлены&nbsp; результаты исследований добавок технологических жидкостей на безводной основе (ТЖБО), таких как буровые растворы на нефтяной и синтетической основе, инвертных эмульсионных буровых растворов на реологию геополимеров. Полученные результаты позволяют констатировать улучшение реологических показателей геополимерных составов &nbsp;до сравнимых с портландцементом значений, что значительно расширяет современный диапазон применения данных растворов до использования в операциях первичного цементирования, цементирования под давлением и капитальном ремонте скважин.</p> 2021-10-22T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 Prospecting and Development of Oil and Gas Fields https://rrngr.nung.edu.ua/index.php/rrngr/article/view/831 Перспективи дорозробки Гадяцького нафтогазоконденсатного родовища із значними запасами ретроградного конденсату 2021-09-15T12:11:32+03:00 С. В. Матківський matkivskij@gmail.com Є. С. Бікман yefim.bikman@ugv.com.ua О. Р. Кондрат kondrat@nung.edu.uа Л. І. Хайдарова lilya.matiishun@gmail.com <p><em>Сировинна база родовищ вуглеводнів України характеризується погіршенням якості і структури запасів у часі та супроводжується збільшенням частки важковидобувних запасів, розробка яких на сьогоднішній день здійснюється дуже низькими темпами. В найближчій перспективі видобуток вуглеводнів в Україні буде пов’язаний не стільки із введенням у розробку нових родовищ, скільки із збільшенням кінцевих коефіцієнтів вилучення старих та виснажених родовищ. </em><em>Для встановлення ефективності впровадження вторинних та третинних технологій розробки родовищ України проведено дослідження технології нагнітання діоксиду вуглецю на прикладі Гадяцького нафтогазоконденсатного родовища. Результати проведених досліджень з використанням основних інструментів гідродинамічного моделювання свідчать про те, що у випадку впровадження технології нагнітання діоксиду вуглецю в поклад горизонту В-16 стабілізуються темпи видобутку рідких вуглеводнів. Завдяки високій розчинності діоксиду вуглецю в рідких вуглеводнях досягається збільшення об’єму конденсату, що забезпечує умови для його фільтрації. На основі результатів досліджень здійснено розрахунок прогнозного коефіцієнта вилучення конденсату. На момент прориву діоксиду вуглецю до видобувних свердловин кінцевий коефіцієнт вилучення конденсату становить 7,92 % відносно залишкових запасів, а при розробці на виснаження – 6,68 %. Згідно з результатами моделювання встановлено, що у випадку впровадження технології нагнітання діоксиду вуглецю в поклад горизонту В-16 кінцевий коефіцієнт вилучення конденсату збільшується на 1,24 %. Практична реалізація вторинних та третинних технологій розробки виснажених нафтогазових родовищ України в широкому розумінні проблеми дозволить суттєво інтенсифікувати процес видобутку вуглеводнів та вийти на світовий рівень вирішення поставленої проблеми. </em></p> 2021-10-22T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 Prospecting and Development of Oil and Gas Fields