https://rrngr.nung.edu.ua/index.php/rrngr/issue/feed Prospecting and Development of Oil and Gas Fields 2021-03-02T17:32:30+02:00 O. R. Kondrat kondrat@nung.edu.ua Open Journal Systems <p>Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ охоплює різні розділи нафтогазової справи, в тому числі:</p> <ul> <li class="show"> <p>актуальні питання нафтогазової галузі</p> </li> <li class="show"> <p>техніка і технології</p> </li> <li class="show"> <p>дослідження та методи аналізу</p> </li> <li class="show"> <p>наука - виробництву</p> </li> <li class="show"> <p>виробничий досвід</p> </li> <li class="show"> <p>сертифікація, стандартизація, якість</p> </li> <li class="show"> <p>історія нафтогазової науки і техніки</p> </li> </ul> <p>Журнал “Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ” публікує оглядові та</p> <p>дослідницькі роботи, присвячені цій тематиці (але не обмежені лише нею).</p> https://rrngr.nung.edu.ua/index.php/rrngr/article/view/797 Альтернативний алгоритм ранжування проєктних пошукових свердловин, які одночасно розкривають пастки структурного, літологічного та змішаного генезису (в межах північного борту ДДЗ) 2020-12-07T10:27:42+02:00 І. Л. Михалевич sprinter1983@ukr.net П. М. Кузьменко kuzmenko@naukanaftogaz.kiev.ua С. Л. Архіпова arkhipova@naukanaftogaz.kiev.ua А. П. Тищенко tyshchenko@naukanaftogaz.kiev.ua <p><em>Наведено альтернативний алгоритм ранжування проєктних пошукових свердловин, які, відповідно до моделі, одночасно розкривають пастки структурного, літологічного та змішаного генезису (в межах північного борту ДДЗ). Варто зазначити, що даний підхід може застосуватись виключно тоді, коли із сейсмічними даними проведено кількісну та якісну інтерпретацію і накопичено значний статистичний свердловинний матеріал (петрофізична характеристика та результати випробувань). В основу алгоритму ранжування покладено вплив структурного фактору, фактору аномалій у сейсмічному хвильовому полі та фактору коефіцієнту запасів. Кожен з цих показників проаналізований з точки зору вагомості його впливу на загальне ранжування свердловин. Найбільш вагомим, звісно, є структурний фактор, а літологічні об’єкти, виділені за результатами AVO-досліджень та стохастичної інверсії, йому підпорядковуються. Для вирізнення вагомості кожного окремого об’єкту введено фактор коефіцієнту запасів. До прикладу, якщо гори-зонт позитивно характеризується за структурним фактором та по ньому отримано позитивний літологічний відгук, однак виділений він у горизонті з незначним видобутком та ресурсною базою, то він не матиме суттєвого впливу на загальну перспективність свердловини з мультигоризонтними перспективами. Відзначено, що наведені в статті аналітичні матеріали потребують ручного керування та аналітичних досліджень через призму знання геології об’єкту досліджень, особливостей геофізичних полів та інших геолого-промислових особливостей кожного окремого району. Також вони повинні враховувати гідродинамічну модель родовища, на якому (чи поруч з яким) закладаються пошукові свердловини. Наведено послідовний алгоритм з великою кількістю викладок, що демонструють стадійність процесу. Запропонований узагальнений підхід може успішно використовуватись як альтернативний для вирішення задач ранжування проєктних пошукових свердловин в інших нафтогазоносних регіонах України при виборі об’єктів для буріння в межах ще не опошукованих блоків поруч з уже розвіданими та відомими родовищами.</em></p> 2020-12-28T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2021 Prospecting and Development of Oil and Gas Fields https://rrngr.nung.edu.ua/index.php/rrngr/article/view/799 Вплив геомеханічних процесів на пластовий тиск при тривалій експлуатації газових родовищ 2021-01-26T10:08:55+02:00 А. Ф. Булат bkaigtm@gmail.com В. В. Лукінов bkaigtm@gmail.com К. А. Безручко bkaigtm@gmail.com О. В. Приходченко bkaigtm@gmail.com <p><em>Практичний досвід експлуатації вуглеводневих родовищ підтверджує наявність геомеханічних процесів та їх значний вплив на стан газонасиченого масиву гірських порід. Метою роботи було з’ясування геологічних умов формування техногенних колекторів та залучення додаткових обсягів газу під дією геомеханічних чинників під час експлуатації газових родовищ. Проведено детальний аналіз відомих газових та газоконденсатних родовищ Східного нафтогазоносного регіону України, зокрема визначено зміни пластових тисків вуглеводневих родовищ у процесі експлуатації, розраховано значення геостатичних та ефективних тисків порід, зіставлено потужності поверхів газоносності та обсяги приросту запасів газу, що дозволило визначити вплив геомеханічних процесів на отримання додаткових обсягів газу. Факт підвищення пластового тиску на кількох газоконденсатних родовищах, що перебувають на пізній стадії розробки, підтверджує дію механізму формування додаткових джерел надходження вуглеводнів за рахунок геомеханічного чинника. Показано, що на першому етапі експлуатації вуглеводневих родовищ визначальну роль у формуванні стану газонасиченого масиву відіграють геологічні критерії. З часом в процесі експлуатації родовища до геологічних критеріїв долучаються геомеханічні, які сприяють залученню додаткових обсягів газу. При цьому отриманий приріст запасів на деяких родовищах складає до 50% і більше. Встановлено, що додаткові обсяги газу прямопропорційні потужності поверху газоносності та загальному об’єму газоносної структури. Найбільш перспективними, з точки зору досліджуваного механізму (сприятливими з огляду на формування додаткових колекторів техногенного генезису), є багатопластові родовища піщано-алеврітового складу з великою кількістю продуктивних горизонтів та без потужних витриманих флюїдоупорів у межах єдиного поверху газоносності з гідродинамічним зв’язком між продуктивними пластами.</em></p> 2020-12-28T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2021 Prospecting and Development of Oil and Gas Fields https://rrngr.nung.edu.ua/index.php/rrngr/article/view/793 Напрямки удосконалення системи управління якістю спорудження нафтогазових свердловин 2020-11-23T12:47:26+02:00 В. М. Чарковський 0526.nung@gmail.com <p><em>Згідно</em> <em>з</em> <em>вимогами</em> <em>стандарту</em><em> ISO 9000:2015 </em><em>описано</em> <em>виконані</em> <em>у</em> <em>процесі</em> <em>спорудження</em> <em>нафтових</em> <em>і</em> <em>газових</em> <em>свердловин</em> <em>виробничі</em> <em>операції</em><em> , </em><em>які</em> <em>чинять</em> <em>визначальний</em> <em>вплив</em> <em>на</em> <em>якість</em> <em>закінченої</em> <em>продукції</em><em>. </em><em>Наведено показники якості, за допомогою яких можна оцінювати як виробничий процес, так і свердловину як завершену споруду. Відомі показники якості пропонується поділити на показники при проєктуванні свердловини, та показники при спорудженні і експлуатації свердловини. Прийняті показники якості пропонується систематизувати у відповідні ієрархії якості. Рівні ієрархії в бурінні поділено за видами виконуваних робіт у циклі спорудження свердловини, а саме: буріння під кондуктор, кріплення кондуктором, буріння під технічні колони, кріплення технічними колонами, буріння під експлуатаційну колону (окремо – буріння у продуктивному пласті), кріплення експлуатаційною колоною. Наведено ієрархію оцінювання якості технологічного процесу буріння і кріплення за методом Т.Сааті. Даються деякі рекомендації щодо використання шкали парних порівнянь для оцінювання процесів. Введено поняття «еталонна якість», з якою порівнюються фактично досягнуті показники якості буріння і кріплення. Запропоновано метод розрахунку інтегрального коефіцієнта якості та відповідну шкалу якості технологічних процесів буріння і кріплення. Як результат, запропоновано визначати інтегральний коефіцієнт якості через співвідношення оцінки з вектора пріоритетів для фактично досягнутої якості до оцінки для еталонної якості. Інтегральний коефіцієнт не перевищуватиме 1,00. Відповідно встановлюється шкала оцінок для низької, хорошої та високої якості свердловини як завершеної гірничої споруди. Визначено напрямки і показники якості, які важко виразити кількісно, та сформульовано нову ієрархію оцінювання якості свердловини як завершеної споруди. Контроль за показниками якості планується покласти на супервайзерів. Сформульовано основні засади контролю за якістю в бурінні.</em></p> 2020-12-28T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2020 Prospecting and Development of Oil and Gas Fields https://rrngr.nung.edu.ua/index.php/rrngr/article/view/800 Технологія перетворення матеріалів енергетичних і нафтопереробних об’єктів 2021-01-26T10:07:30+02:00 Л. І. Челядин chelyadyn@ukr.net В. C. Рібун ribun.vika@gmail.com В. В. Візінович chelyadyn@ukr.net І. В. Тарасюк rrinatarasiukk@gmail.com <p><em><strong>Наведено</strong></em><strong> <em>кількісну</em> <em>і</em> <em>якісну</em> <em>характеристику</em> <em>багатотоннажних</em> <em>відходів</em><em>, що</em> <em>містять</em> <em>енергетичні</em> <em>компоненти</em><em>, в</em> <em>Україні</em> <em>та</em> <em>Івано</em><em>-Франківській</em> <em>області</em> <em>зокрема</em><em>. Шлами</em> <em>водоочищення</em> <em>з</em> <em>вмістом</em> <em>нафтопро</em><em>-дуктів</em> <em>запропоновано</em> <em>переробляти</em> <em>методом</em> <em>підготовки</em> <em>сировинної</em> <em>суміші</em> <em>з</em> <em>таких</em> <em>техногенних</em> <em>речовин</em><em>: нафтошлам, зола, відсіви</em> <em>цеоліту</em><em>, кальційвмісні</em> <em>сполуки</em> <em>та</em> <em>в</em><em>’язкі</em> <em>матеріали</em><em>. Оптимальний склад сировин</em></strong><strong>ної суміші для заповнювача будівельних виробів </strong><em><strong>(</strong></em><strong>бетонів</strong><em><strong>)</strong></em><strong> наступний</strong><em><strong>:</strong></em><strong> золи </strong><em><strong>– 60-65 %,</strong></em><strong> розчину рідкого скла </strong><em><strong>– 5-7 %, </strong></em><strong>вапняного борошна</strong><em><strong> – 3-5 %, </strong></em><strong>органічних добавок</strong><em><strong> – 7-10 %, </strong></em><strong>соди кальцинованої</strong><em><strong> – 10-12 %. </strong></em><strong>Дану суміш</strong> <strong>гранулюють та піддають термообробці за температури </strong><em><strong>120-140 °</strong></em><strong> С</strong><em><strong>.</strong></em><strong> Результати досліджень і технічні характеристики отриманих гранул матеріалів з суміші</strong><em><strong>,</strong></em><strong> що містить значну кількістю шламу вуглеводневого</strong><em><strong>,</strong></em><strong> відрізняються меншою міцністю</strong><em><strong>,</strong></em><strong> але більшою пористістю та нижчим коефіцієнтом теплопровідності</strong><em><strong>.</strong></em><strong> Гранули з суміші № </strong><em><strong>4-7</strong></em><strong> характеризуються вищою міцністю і за своїми властивостями відносяться до конструкційно</strong><em><strong>-</strong></em><strong>теплоізоляційних матеріалів</strong><em><strong>.</strong></em><strong> Описана технологія одержання сировинної суміші для содово</strong><em><strong>-</strong></em><strong>го виробництва базується на процесах Леблана</strong><em><strong>,</strong></em><strong> тобто взаємодії на другій стадії сульфату натрію</strong><em><strong>,</strong></em><strong> вуглецю і карбонату кальцію з утворенням сульфіду кальцію</strong><em><strong>,</strong></em><strong> карбонату натрію та карбону </strong><em><strong>(IV)</strong></em><strong> оксиду</strong><em><strong>.</strong></em><strong> Пропонується готувати сировинну суміш для отримання натрій карбонату з натрій сульфату з вмістом нафтопродукту</strong><em><strong>,</strong></em><strong> який утворюється за технологією одержання оксигеновмісних добавок</strong><em><strong>,</strong></em><strong> і шламів з вмістом нафтопродуктів</strong><em><strong>,</strong></em><strong> що забезпечить отримання необхідної для одержання соди високої температури</strong><em><strong>.</strong></em><strong> Переробка шламів нафтопереробного і енергетичного об</strong><em><strong>’</strong></em><strong>єктів у гранульовані матеріали забезпечить можливість їх використання в будівельній галузі та содовому виробництві</strong><em><strong>,</strong></em><strong> що зменшить енерговитратність про</strong><strong>цесів одержання таких матеріалів.</strong></p> 2020-12-28T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2021 Prospecting and Development of Oil and Gas Fields https://rrngr.nung.edu.ua/index.php/rrngr/article/view/794 Дослідження впливу гравійної набивки у відкритому стовбурі на продуктивну характеристику свердловини 2020-11-04T11:56:18+02:00 Р. М. Кондрат rengr@nung.edu.ua Н. С. Дремлюх rengr@nung.edu.ua Л. І. Хайдарова lilya.matiishun@gmail.com <p><em>Охарактеризовано негативні наслідки винесення піску із пласта у стовбур свердловини при експлуатації свердловин з нестійкими породами. Високоефективним методом запобігання надходженню піску із пласта у свердловину є застосування гравійних фільтрів, які використовують в Україні і за кордоном. Наведено види гравійних фільтрів, умови їх застосування, вибір діаметра зерен гравію для створення гравійної набивки. Розглянуто різновиди встановлення гравійних фільтрів залежно від геолого-технічних умов пласта. Щоб оцінити вплив розмірів та проникності гравійної набивки на продуктивну характеристику газової свердловини, виконано розрахунки з використанням програми PipeSim компанії Schlumberger. За результатами досліджень побудовано та проаналізовано графічні залежності дебітів газу за наявності гравійної набивки від проникності гравійної набивки за різної її товщини. Встановлено, що дебіт газу зростає із збільшенням товщини гравійної набивки в розглянутому інтервалі її зміни до 0,9 м. При цьому вплив товщини гравійної набивки на дебіт газу зростає із збільшенням її проникності. За результатами статистичної обробки розрахункових даних з використанням методу «найменших квадратів» визначено оптимальні значення проникності гравійної набивки для різних значень її товщини. Встановлено оптимальні значення товщини і проникності гравійної набивки, вище яких значення дебіту газу мало змінюється. Розраховано розподіл ти-ску у стовбурі газової свердловини за наявності гравійної набивки з визначеними оптимальними значеннями проникності і товщини. За допомогою програми PipeSim досліджено вплив ступеня відносного розкриття </em><em>пласта на продуктивність газової свердловини за наявності гравійної набивки для визначених оптимальних значень проникності і товщини останньої.</em></p> 2020-12-28T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2021 Prospecting and Development of Oil and Gas Fields https://rrngr.nung.edu.ua/index.php/rrngr/article/view/798 Дослідження впливу на коефіцієнт газовилучення темпу нагнітання діоксиду вуглецю на межі початкового газоводяного контакту 2020-12-14T18:54:49+02:00 О. Р. Кондрат kondrat@nung.edu.uа С. В. Матківський matkivskij@gmail.com О. В. Бурачок oburachok@googlemail.com Л. І. Хайдарова matiishun@gmail.com <p><em>На базі цифрової тривимірної моделі газоконденсатного покладу досліджено процес нагнітання діоксиду вуглецю на межі початкового газоводяного контакту за різного темпу його нагнітання. Розрахунки проведені для темпу нагнітання невуглеводневого газу в продуктивний поклад на рівні 40, 50, 60, 70, 80, 90 тис.м</em><em><sup>3</sup></em><em>/добу в одну свердловину. Відповідно до отриманих результатів розрахунків встановлено, що зі збільшенням темпів нагнітання діоксиду вуглецю в газоконденсатний поклад зменшується тривалість періоду експлуатації видобувних свердловин до моменту його прориву. На основі аналізу технологічних показників розробки покладу встановлено, що впровадження технології нагнітання діоксиду вуглецю призводить до скорочення обсягів видобутку пластової води. Завдяки нагнітанню невуглеводневого газу в на межі початкового газоводяного контакту створюється гідродинамічний бар’єр, завдяки якому знижується активність водонапірної системи. Також впровадження технології нагнітання діоксиду вуглецю забезпечує до-датково умови для формування штучного бар'єру між пластовою водою та природним газом, який блокує вибіркове просування пластової води і тим самим забезпечує стабільну безводну експлуатацію видобувних свердловин. На основі проведених розрахунків виведено основні залежності та закономірності. За резуль-татами статистичної обробки розрахункових даних визначено оптимальне значення темпу нагнітання діоксиду вуглецю в продуктивний поклад. На момент прориву діоксиду вуглецю у видобувні свердловини оптимальне значення темпу його нагнітання в одну свердловину становить 58,17 тис.м</em><em><sup>3</sup></em><em>/добу. Кінцевий коефіцієнт газовилучення для наведеного оптимального значення темпу нагнітання діоксиду вуглецю становить 63,29 %. При розробці продуктивного покладу на виснаження кінцевий коефіцієнт вилучення природ-ного газу за цих умов становить 53,98%. Згідно з результатами проведених досліджень встановлено тех-нологічну ефективність нагнітання діоксиду вуглецю на межі початкового газоводяного контакту з ме-тою сповільнення просування пластової води в продуктивні поклади.</em></p> <p> </p> 2020-12-28T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2021 Prospecting and Development of Oil and Gas Fields https://rrngr.nung.edu.ua/index.php/rrngr/article/view/801 Аналіз досліджень впливу закручування потоку на характеристику свердловинних струминних насосів 2021-02-01T16:01:19+02:00 Д. О. Паневник den.panevnik@gmail.com <p><em>Область використання свердловинних ежекційних систем обмежена низьким значенням коефіцієнта корисної дії струминного насоса, величина якого зазвичай не перевищує 35 %. Значні втрати енергії при змішуванні потоків є причиною низького коефіцієнта корисної дії струминного насоса. Енергетичні показники свердловинної ежекційної системи можуть бути підвищені шляхом створення в проточній частині струминного насоса закручених вихрових циркуляційних течій. При цьому оптимізується характер змішування потоків та зростають енергетичні показники струминного насоса. В процесі дослідження конструкцій, особливостей робочого процесу та досвіду використання призначених для буріння ежекційних систем, експлуатації та ремонту нафтогазових свердловин встановлено, що закручування робочого середовища в свердловинних струминних насосах може здійснюватись застосуванням направляючих елементів, розміщених під певним кутом в набігаючому потоці, та обертанням окремих деталей ежекційної системи за допомогою зовнішнього привода і гідравлічних турбін. Використання направляючих елементів та гідравлічних турбін зумовлює необхідність застосування для закручування робочого середовища частини енергії робочого потоку, яка приводить в дію свердловинний струминний насос. В нафтогазових ежекційних системах може реалізовуватись закручування робочого, інжектованого та змішаного потоків, а також комбіноване одночасне закручування декількох потоків. Аналізуючи досвід використання вихрових струминних апаратів встановили, що закручування потоку дає змогу підвищити величину коефіцієнта інжекції струминного насоса на 38,1 %, ККД </em>–<em> до 70 %, розрідження в приймальній камері </em>–<em> до 40 %. Зростання основного геоме-тричного параметра струминного насоса зменшує вплив закручування потоку на характеристики ежек-ційної системи. Закручування потоку в свердловинних струминних насосах може бути рекомендоване при реалізації довготривалих технологічних процесів, наприклад при видобуванні пластового флюїду, коли величина коефіцієнта корисної дії ежекційної системи суттєво впливає на собівартість нафтовидобутку.</em></p> <p><em>.</em></p> 2020-12-28T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2021 Prospecting and Development of Oil and Gas Fields https://rrngr.nung.edu.ua/index.php/rrngr/article/view/807 Аналіз напружено-деформованого стану підсиленої циліндричної оболонки при вільних поперечних коливаннях 2021-02-11T20:20:43+02:00 П. В. Ясній mishagud77@gmail.com Ю. І. Пиндус mishagud77@gmail.com М. І. Гудь mishagud77@gmail.com <p><em>В роботі, базуючись на отриманих раніше результатах модального аналізу вільних поперечних коливань горизонтально орієнтованої циліндричної оболонки, яка підсилена зсередини стрингерами, виконано оцінку впливу частот і форм власних коливань на напружено-деформований стан для великого числа мод. Для визначення значень напружень при виникненні власних поперечних коливань застосовували метод скінченних елементів. Скінченноелементну модель тонкостінного підсиленого циліндра створювали в декартовій системі координат. Початок координат розміщений у центрі торця циліндра, у площині YZ. Побудову циліндра виконували вздовж осі X. Для побудови скінченно-елементної моделі оболонки використовували чотиривузловий елемент SHELL181, що характеризується шістьма ступенями свободи в кожному із вузлів. При скінченно-елементному моделюванні стрингерів використали лінійний двовузловий просторовий балко-вий елемент BEAM 188 з шістьма ступенями свободи у кожному вузлі. Дані елементи придатні для лінійних, а також нелінійних задач з великими поворотами і (або) великими деформаціями. Геометричні параметри скінченоелементної моделі аналогічні І ступені ракети-носія, відповідно довжина циліндра – 6,3 м, діаметр – 1,8 м, товщина стінки – 0,0015 м. Для підсилення моделі використовували стрингери ПР109-4 і ПР109-12, які розташовували на внутрішній поверхні оболонки симетрично та з постійним кроком, відпо-відно до реальної конструкції. Оболонці та стрингерам надано фізико-механічні характеристики, прита-манні матеріалу Д16АТ, зокрема модуль Юнга E = 7.2</em><em>´</em><em>10</em><em><sup>5</sup></em><em> МПа; коефіцієнт Пуассона </em><em>n</em><em> = 0,3; ρ= 2,7</em><em><sup>.</sup></em><em>10</em><em><sup>4</sup></em><em> Н/м</em><em><sup>3</sup></em><em>. Досліджували характер зміни напружень при збільшенні частот власних коливань та визначали особливості розподілу. Визначали числові значення нормальних і дотичних напружень. Встановлено, що зі збільшенням частоти власних коливань відбувається зниження нормальних та дотичних напружень. Виявлено криволінійну характерність зміни напружень. Показано, що при другій формі коливань значення напружень внаслідок осесиметричності оболонки аналогічні першій формі. Обчислені значення дотичних напружень перевищують границю плинності матеріалу Д16АТ.</em></p> 2020-12-28T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2021 Prospecting and Development of Oil and Gas Fields