https://rrngr.nung.edu.ua/index.php/rrngr/issue/feed Prospecting and Development of Oil and Gas Fields 2021-04-16T11:04:06+03:00 O. R. Kondrat kondrat@nung.edu.ua Open Journal Systems <p>Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ охоплює різні розділи нафтогазової справи, в тому числі:</p> <ul> <li class="show"> <p>актуальні питання нафтогазової галузі</p> </li> <li class="show"> <p>техніка і технології</p> </li> <li class="show"> <p>дослідження та методи аналізу</p> </li> <li class="show"> <p>наука - виробництву</p> </li> <li class="show"> <p>виробничий досвід</p> </li> <li class="show"> <p>сертифікація, стандартизація, якість</p> </li> <li class="show"> <p>історія нафтогазової науки і техніки</p> </li> </ul> <p>Журнал “Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ” публікує оглядові та</p> <p>дослідницькі роботи, присвячені цій тематиці (але не обмежені лише нею).</p> https://rrngr.nung.edu.ua/index.php/rrngr/article/view/806 Прогнозування параметрів вуглеводневих систем газових покладів Зовнішньої зони Передкарпатського прогину 2021-02-02T12:06:22+02:00 С. С. Куровець sergiykurovec@gmail.com Е. О. Чорний sergiy.kurovec@gmail.com <p><em>The regional forecast of reservoir hydrocarbon systems for gas fields of the Outer Zone of Pre-Carpathian Depression has been made. The dependences of the distribution of different types of hydrocarbon systems have been established, which</em> <em>give one the opportunity to predict them at great depths in the region of high temperatures and pressures at the initial stages of exploration works.</em><em> According to the results of the</em><em> carried-out</em><em> analyses, there is a significant discrepancy in the composition of free gases, which makes the application of classical statistical processing of available materials inefficient. However, the dominant array of points can determine</em><em> the individual component</em><em> trends</em><em> of</em><em> the gas content, which in total characterize the full (100% by volume) composition of fluid at different levels of</em><em> deposit</em><em> depths for two parts of the Outer Zone – northwest and southeast. </em><em>In relation to the deposits’ depth the graphs have been constructed and the regression equations of expected parameters have been established. The graphs and equations are included in the formula for calculating hydrocarbon reserves by the volumetric method. The regression equations for prediction have been derived; laboratory studies of thermobaric conditions (pressure and temperature) with depth have been conducted, because information about the latter is needed to calculate individual parameters of hydrocarbon systems.</em></p> 2021-03-29T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 Prospecting and Development of Oil and Gas Fields https://rrngr.nung.edu.ua/index.php/rrngr/article/view/802 Підвищення ефективності дорозробки виснажених газових покладів витісненням залишкового природного газу азотом 2021-02-04T10:18:19+02:00 Р. М. Кондрат rengr@nung.edu.uа Л. І. Хайдарова lilya.matiishun@gmail.com <p><em>На основі аналізу публікацій у вітчизняних і зарубіжних науково-технічних виданнях обгрунтовано напрями підвищення газовилучення з виснажених газових покладів, які включають витіснення з пористого середовища залишкового природного газу азотом. Азот можна отримати з повітря в будь-якому нафтогазовидобувному районі із допомогою установок мембранного, адсорбційного або кріогенного типів, що випускаються промисловістю. Кінцевий коефіцієнт газовилучення можна регулювати вибором певних значень технологічних параметрів, що характеризують процес розробки покладу. З використанням гіпотетичних цифрових моделей досліджено вплив на загальний кінцевий коефіцієнт газовилучення та коефіцієнт газовилучення за залишковим газом тиску початку нагнітання азоту у пласт, темпу, тривалості і циклічності його нагнітання, системи розміщення на площі газоносності видобувних і нагнітальних свердловин та технологічних режимів їх роботи. Результати проведених досліджень зображено у вигляді графічних залежностей кінцевого коефіцієнта газовилучення та коефіцієнта газовилучення за залишковим газом від досліджуваних визначальних параметрів. З використанням результатів досліджень встановлено оптимальні значення параметрів процесу нагнітання азоту у виснажений газовий поклад квадратної і округлої форм та відповідні їм значення коефіцієнта газовилучення. Результати виконаних досліджень свідчать про значну технологічну ефективність витіснення залишкового природного газу азотом з виснажених газових покладів. Залежно від системи розміщення видобувних і нагнітальних свердловин на площі газоносності і технологічних параметрів процесу нагнітання азоту у пласт коефіцієнт газовилучення за залишковим газом в середньому змінюється в межах 53,97 – 61,82 %.</em></p> 2021-05-18T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 Prospecting and Development of Oil and Gas Fields https://rrngr.nung.edu.ua/index.php/rrngr/article/view/805 Підвищення ступеня вилучення вуглеводнів з обводненого гадяцького нафтогазоконденсатного родовища шляхом нагнітання діоксиду вуглецю 2021-02-10T11:39:12+02:00 С. В. Матківський matkivskij@gmail.com О. Р. Кондрат kondrat@nung.edu.uа О. В. Бурачок oburachok@googlemail.com Л. І. Хайдарова lilya.matiishun@gmail.com <p><em>Для дослідження ефективності технологій вторинного видобутку вуглеводнів шляхом нагнітання невуглеводневих газів в продуктивні поклади проведено дослідження з використанням основних інструментів гідродинамічного моделювання Eclipse та Petrel компанії Schlumberger. На основі постійно діючої геолого-технологічної моделі Гадяцького нафтогазоконденсатного родовища проведено дослідження процесу нагнітання діоксиду вуглецю в поклад горизонту В-16 з метою сповільнення надходження пластової води в газонасичені інтервали та витіснення залишкових запасів природного газу. За результатами моделювання розробки покладу горизонту В-16 Гадяцького нафтогазоконденсатного родовища встановлено високу технологічну ефективність нагнітання діоксиду вуглецю на межі газоводяного контакту. При нагнітанні діоксиду вуглецю забезпечується підтримання пластового тиску в покладі на значно вищому рівні порівняно з розробкою на виснаження, що обумовлює збільшення видобутку конденсату. Висока розчинність діоксиду вуглецю в пластових флюїдах забезпечує підвищення рухомості конденсату, що вже випав в пласті, та водночас зменшує рухомість пластової води. Завдяки високим витіснювальним властивостям діоксиду вуглецю проявляється висока ефективність його використання як агенту нагнітання з метою регулювання надходження пластової води в продуктивні поклади та підвищення кінцевого коефіцієнта вуглеводневилучення. Прогнозний коефіцієнт вилучення газу на момент прориву діоксиду вуглецю в останню із видобувних свердловин збільшується на 3,22 % за величиною залишкових запасів газу, а коефіцієнт вилучення конденсату при цьому зростає на 1,29 %. Практична реалізація систем оптимізації розробки родовищ вуглеводнів за таких умов дозволить підвищити їх видобувні можливості та, відповідно, збільшити кінцеві коефіцієнти вуглеводневилучення.</em></p> 2021-05-18T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 Prospecting and Development of Oil and Gas Fields https://rrngr.nung.edu.ua/index.php/rrngr/article/view/812 Застосування спектральної декомпозиції для виділення літологічних об’єктів у межах північного борту Дніпровсько-Донецької западини 2021-03-24T11:49:30+02:00 І. Л. Михалевич sprinter1983@ukr.net <p><em>В роботі демонструється ефективний метод аналізу сейсмічних даних – спектральна декомпозиція. Метод у світовій практиці використовується для виділення додаткових геологічних особливостей, як інструмент сейсмічної геоморфології в умовах розвитку складних геологічних структур, під час ідентифікації палеорусел, лінз та тонких пластів. Слід відміти, що спектральна декомпозиція не є прямим інструментом ідентифікації вуглеводневого насичення. Вона дозволяє представити сейсмічні дані у форматі RGB (red – червоний, green – зелений, blue – синій), шляхом розкладання сейсмічних даних на частотні складові. Авторами продемонстровані результати застосування методу спектральної декомпозиції сейсмічних даних в теригенних відкладах на прикладі газових родовищ у відкладах карбону в межах північного борту Дніпровсько-Донецької западини. За результатами аналізу наявних сейсмічних матеріалів показано, що в межах потужних та пористих піщаних тіл спектральна декомпозиція демонструє обґрунтовані результати, максимально інформативними частотами є 25, 28, 31, 37, 39, 47, 56 Гц. Реальне підтвердження уже відомих покладів у горизонтах московського та башкирського ярусів дає підстави вважати спектральну декомпозицію дієвим інструментом в межах північного борту ДДЗ, яка зазвичай чітко реагує на літологію та інколи, навіть, на насичення. Проаналізовано 8 найбільш представницьких горизонтів – М-2а, М-3а, М-4, М-6, М-7, Б-6 (на різних стратиграфічних рівнях), Б-7 та С-6. Найбільш однозначні результати отримані в товщі наступних продуктивних горизонтів: М-2а (поклад, який підтверджений бурінням), М-3а (поклад підтверджений бурінням та палеорусло), М-4 (палеорусло). Комплексуючи результати спектральної декомпозиції з іншими геофізичними методами, виділені перспективні для буріння об’єкти. Дані тіла отримали своє підтвердження за даними AVO-аналізу та аналізу співвідношення Vp/Vs. На обидва об'єкта в оптимальних умовах закладені пошукові свердловини. Наочно продемонстровано, що головний акцент на спектральну декомпозицію як інструменту геологічної розвідки повинен робитися з позиції пошуку виокремлених лінз та руслових тіл з елементами структурного контролю.</em></p> 2021-05-18T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 Prospecting and Development of Oil and Gas Fields https://rrngr.nung.edu.ua/index.php/rrngr/article/view/808 Дослідження ефективності оброблення привибійної зони пласта газових свердловин 2021-02-18T12:27:40+02:00 Н. М. Гедзик nazarii.hedzyk@gmail.com Л. І. Хайдарова lilya.matiishun@gmail.com <p><em>Завершальна стадія розробки родовищ природних газів характеризується виснаженням пластової енергії, погіршенням стану привибійної зони пласта, що призводить до низьких дебітів газу і конденсату. Розробка нових і вдосконалення існуючих технологій інтенсифікації видобутку нафти і газу для умов родовищ України повинна здійснюватися з урахуванням того, що більшість родовищ знаходяться саме на завершальній стадії розробки; видобувні свердловини є переважно малодебітними, обводненими і характеризуються значним зниженням природних фільтраційних властивостей привибійної зони пласта, обумовленим її кольматацією фільтратами і дисперсними частинками, які застосовувалися в процесі буріння, експлуатації свердловини чи її ремонтах, відкладеннями смол, асфальтенів, парафінів, формуванням високов'язких емульсій, набуханням глинистих частинок пласта, присутніх в колекторі, і наявністю інших кольматантів. Cвердловина, її привибійна зона і частина пласта між свердловинами є взаємозв’язаними і взаємодіючими елементами єдиної системи. Неврахування особливостей і ступеня впливу привибійної зони як одного з елементів системи призводить до загального зниження ефективності розробки родовища загалом. Тому вибір технологій впливу на привибійну зону пласта (ПЗП) вимагає дуже зваженої оцінки з урахуванням технологічної ефективності та часу її окупності. Метою досліджень є визначення впливу параметрів обробки привибійної зони пласта на продуктивність свердловини. Поставлені завдання виконувались шляхом проведення аналізу літературних джерел та проведенням аналітичних розрахунків впливу різних параметрів зони обробки на дебіт свердловини. Описані методики та результати розрахунків можуть бути впровадженні на виробництві при плануванні проведення дії на ПЗП шляхом вибору оптимальних параметрів обробки ПЗП на різних стадіях розробки родовища.</em></p> 2021-05-18T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 Prospecting and Development of Oil and Gas Fields https://rrngr.nung.edu.ua/index.php/rrngr/article/view/811 Дослідження та аналіз способів ремонту насосних штанг 2021-03-24T20:54:01+02:00 О. Р. Мартинець o.martynec1989@gmail.com Б. В. Копей kopeyb@nunq.edu.ua <p><em>На даний час питання підвищення надійності та довговічності нафтогазового обладнання набули особливої актуальності. Колона насосних штанг (КНШ) є однією із найслабших ланок штангових свердловинних насосних установок (ШСНУ). Саме насосні штанги різко обмежують їх надійність і довговічність. Це пов’язано із надзвичайно важкими умовами роботи насосних штанг. Змінні навантаження розтягу та згину, вплив корозійно-активного середовища, тертя </em><em>до колон</em><em>и насосно-компресорних труб (особливо в похилоспрямованих свердловинах)</em><em>, відкладення асфальто-смоляно-парафінових речовин та інші експлуатаційні фактори призводять до появи та інтенсивного розвитку корозійно-втомних тріщин і, як наслідок, до руйнування колони штанг. Такі аварії пов’язані з великими матеріальними затратами на ремонт і відновлення експлуатації свердловин. Близько 70% нафтових свердловин в Україні експлуатується штанговими свердловинними насосними установками (ШСНУ). Однією з основних проблем, пов'язаних з експлуатацією обладнаних ШСНУ свердловин, є частий вихід з ладу насосних штанг (НШ). Проведений аналіз існуючих способів ремонту насосних штанг дасть можливість визначити ефективний метод їх ремонту. Запропоновано комбінований метод ремонту штанг обробкою металевими щітками та нанесенням модифікованого поліуретанового покриття.</em> <em>Проведені експерименти відрізків натурних штанг показують, що металеві щітки є ефективним засобом очищення і зміцнення штанг, особливо тих, які вже були в експлуатації. Встановлено, що метод комбінованого зміцнення обробкою щітками та нанесенням поліуретанового покриття додатково підвищує величину G-критерію на 20%. Модифіковане поліуретанове покриття дасть змогу підвищити стійкість штанги до стирання при терті до колони насосно-компресорних труб, з однієї сторони, та попередити відкладання асфальто-смоляно-парафінових речовин на тілі штанг, з іншої.</em></p> 2021-05-18T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 Prospecting and Development of Oil and Gas Fields https://rrngr.nung.edu.ua/index.php/rrngr/article/view/814 Полимерно-дисперсная система для изменения фильтрационных потоков в пласте 2021-04-16T11:04:06+03:00 Э. Ф. Велиев elchinf.veliyev@socar.az <p><em>Природньо високий коефіцієнт гетерогенності пласта та тривалий період експлуатації покладів призводить до зниження ефективності більшості методів підвищення нафтовіддачі, які ґрунтуються на закачуванні </em><em>витіснювальних агентів</em><em>, значно збільшуючи економічні витрати. Так, наприклад, у родовищах, де основним методом підвищення нафтовіддачі є заводнення пласта, неодмінно виникають високопроникні канали, що негативно впливає на коефіцієнт вилучення нафти, рівномірності фронту витіснення і профілю приймальності свердловин. Однією із найбільш успішних технологій у боротьбі з даними відкладами є переспрямування фільтраційних потоків у пласті шляхом установлення гелевих екранів в глибинних зонах пласта. Розглядається полімерно-дисперсна система (ПДС) для глибинного відхилення фільтраційних потоків у пласті на основі модифікованих часток бентоніту. Спочатку частки бентоніту були </em><em>інтеркальовані</em><em> молекулами-прекурсорами, далі за допомогою реакції прищеплювальної полімеризації на гідрофільну поверхню бентонітових частинок були щеплені співполімери N-</em><em>ізопропілакріламіду</em><em> (NIPAM) і акрилової кислоти (AA). В роботі подаються результати досліджень фізико-хімічних властивостей, реології і стабільності отриманого колоїду. Також розглянуто вплив запропонованого складу на фактор залишкового опору на прикладі лабораторних досліджень із застосуванням кернових зразків з родовища Азері-Чираг-Гюнешлі і насипних моделей пласта. Результати експериментів зі зміни гідравлічного опору потоку при закачуванні ПДС вказали на суттєве підвищення цього параметра, що обумовлено різким зниженням проникності. Проведені на керновому матеріалі дослідження підтвердили отримані раніше результати, показавши 61% зниження проникності, супроводжуване 11% збільшенням коефіцієнта вилучення нафти. Отримані результати підтвердили ефективність запропонованого складу як потоковідхиляючого агента для підвищення нафтовидобутку.</em></p> 2021-03-29T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2021 Prospecting and Development of Oil and Gas Fields